порізаний

НЕРІ́ВНИЙ (про край чого-небудь — який має виступи, загини тощо); РВА́НИЙ (з ніби розірваними краями); ЗУБЧА́СТИЙ, ЗУБЧА́ТИЙ рідше (з краями у вигляді зубців); ПОРІ́ЗАНИЙ спец. (про лінію берега). — Сам притарабанився до тебе. Приймеш? — Прийму... — посміхнулась (Мар'яна) устами й нерівними краєчками щік (М. Стельмах); Невелика зверху, з рваними.. краями, вона (яма) нагадувала вибоїну на рівному асфальті дороги (В. Собко); Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порізаний — порі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порізати 1-5). || порізано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порізаний — ПОРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порі́зати 1–5. За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок, порізаних на рівні, не дуже довгі кінці (Леся Українка); Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (О. Словник української мови у 20 томах
  4. порізаний — Порі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порізаний — ПОРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порі́зати 1-5. За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок, порізаних на рівні, не дуже довгі кінці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах