посидіння
ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть! Не повертайтеся сюди ні на вечорниці, ні на оденки, ні просто на посиденьки (Є. Гуцало); Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький); Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посидіння — поси́діння іменник середнього роду посиденьки рідко Орфографічний словник української мови
- посидіння — -я, с., розм., рідко. Те саме, що посиденьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посидіння — ПОСИ́ДІННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що посиде́ньки. Піти на посидіння. Словник української мови у 20 томах
- посидіння — ПОСИДІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що посиде́ньки. Піти на посидіння. Словник української мови в 11 томах