посидіння

ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть! Не повертайтеся сюди ні на вечорниці, ні на оденки, ні просто на посиденьки (Є. Гуцало); Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький); Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидіння — поси́діння іменник середнього роду посиденьки рідко Орфографічний словник української мови
  2. посидіння — -я, с., розм., рідко. Те саме, що посиденьки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посидіння — ПОСИ́ДІННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що посиде́ньки. Піти на посидіння. Словник української мови у 20 томах
  4. посидіння — ПОСИДІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що посиде́ньки. Піти на посидіння. Словник української мови в 11 томах