постерегтися

ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол. щоб і без додатка, ОБЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, УБЕРІГАТИСЯ, СТЕРЕГТИ́СЯ також перед ким, чим, рідше, УНИКА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм., УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) із спол. щоб і без додатка, розм., ПИЛЬНУВА́ТИСЯ розм., СТОРОЖИ́ТИСЯ розм., ПАНТРУВА́ТИСЯ розм., ВИСТЕРІГА́ТИСЯ заст., ПОСТЕРІГА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., СОКОТИ́ТИСЯ діал. — Док.: остерегти́ся, поберегти́ся, оберегти́ся, уберегти́ся, уникнути, ви́стерегтися, постерегти́ся. Тепер Маруся міркувала над тим, кого їй слід остерігатися (Ф. Бурлака); — Ой, ой, Юлдаше, — хитає Меджінов головою. — Бережися байських подарунків. Вони — як гадючі зуби (О. Донченко); — Поганяй та оберігайся мін, — гукнув Іван Антонович Шовкунові (О. Гончар); (Матушка гуменя:) Життя наше трудне, далеко трудніше, ніж життя серед миру, треба себе дуже пильнувати, щоб уберегтися від гріха (Панас Мирний); Коли шукаєш ради, стережися звади (прислів'я); Аж ось сказав мені брат Митрофан, ..Щоб стерегтися перед ворогами (І. Франко); Ще й на воротях дядько Гордій застеріг: — Глядися ж, Давиде! Бо вони такі, що й нальот на хату зроблять (А. Головко); В тім місці на середині Черемошу були великі камені і вода рвуча. То ж, коли керманич їхав з дарабою, мусив добре уважати, щоби не їхати в згаданім місці (І. Нечуй-Левицький); Старий (Івоніка) ..буркнув жорстоким, зміненим голосом: — Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (О. Кобилянська); Хотів, щоб і не дивитись (на Марту), так я вже не сторожився, — очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона (Марко Вовчок); Ольга зрозуміла, що тепер усе треба робити обережніше. Більше не показувала "бозі", що бере у руки. Пантрувалася (Я. Качура); За музиками, за царевою балачкою всі пили до пізньої ночі, тільки сини Ферідунові вистерігалися пити багацько (А. Кримський); А настигне ніч та негода серед голого степу, отоді постережися, покотиполе, бо нема тобі затишку (С. Васильченко); Котрий іде у старости, най ся варує (Словник Б. Грінченка); — Сокотися ти, ..сокотися мене, як вогню (Лесь Мартович).

ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм., ЗВА́ЖИТИ розм., ПОДИ́БАТИ розм., УСТЕРЕГТИ́ (ВСТЕРЕГТИ́) розм., УСТЕРЕГТИ́СЯ (ВСТЕРЕГТИ́СЯ) розм., НАЗОРИ́ТИ розм., ПОСТЕРЕГТИ́ діал., ПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал., СПОСТЕРЕГТИ́СЯ діал., ПОКМІ́ТИТИ діал., ПРИКМІ́ТИТИ (ПРИКМЕ́ТИТИ) діал., УКМІ́ТИТИ (ВКМІ́ТИТИ) діал., НАВИДІ́ТИ діал.; ДОБА́ЧИТИ, ДОДИВИТИСЯ, ДОПИЛЬНУВА́ТИ, ВБА́ЧИТИ (УБА́ЧИТИ), ЗАБА́ЧИТИ розм., УЗДРІ́ТИ (ВЗДРІ́ТИ) розм., ОБА́ЧИТИ заст., ДОГЛЯДІ́ТИСЯ діал. (сприймаючи зором). — Недок.: поміча́ти, приміча́ти, підміча́ти, спостеріга́ти, відзнача́ти (відзна́чувати), заува́жувати (завва́жувати), заміча́ти, заприміча́ти, настеріга́ти, зважа́ти, поди́бувати, устеріга́ти (встеріга́ти), устеріга́тися (встерігатися), постеріга́ти, кмі́тити, кмітува́ти, прикме́чувати (прикміча́ти), добача́ти, доба́чувати, вбача́ти (убача́ти), забача́ти, уздріва́ти (вздрівати), догляда́тися. В тих очеретяних джунглях .. людину помітиш хіба що з вертольота (О. Гончар); А я тебе давно уже примітив, як ти тоді у тому димовищі на ціле військо з шаблею ішов! (Л. Костенко); — Запах якийсь чи то тогорічний, чи то... — Ви це добре підмітили.. Це, знаєте, запах з могилок... (М. Хвильовий); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину Денис (Л. Дмитерко); На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник); Уже згасли наївно-рожеві фарби захід-сонця, — кожну з них я зауважив, за кожною пильно стежив (Д. Бузько); Замітив (Яким) укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому (С. Ковалів); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); В якусь мить хлопець піймав у її погляді щось схоже на співчуття (М. Руденко); Як я настерегла, що вона береться одного разу, — я й собі за нею назирцем побігла (Марко Вовчок); Синявін.. продовжив думку, не зваживши, що гість розтулив рижовусого рота, щоб відповісти на запитання (І. Ле); Ідучи горами, часто можна подибати такі сліди польського господарювання в краю (Г. Хоткевич); — Вже тринадцятий годочок з літа йде (дочці), не встережеш, як пробіжить п'ять років, а там — дівка ... (Я. Качура); (Чумак:) Протри-бо мерщій очі та гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (М. Кропивницький); — Впала вона мені добре в око, ледве я її назорив (Марко Вовчок); Давно постеріг (Федір), що з квартирантом коїться щось (Ю. Мушкетик); Ніхто — здавалося — навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (І. Франко); Так, роздумуючи, Целя й не спостереглася, коли була вже близько поштового будинку (І. Франко); П'ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця. Покмітили то дівки та й молодиці в селі (Марко Черемшина); Прикмітивши якось, що панні дуже смакує вино, ..надумав він звабити її з допомогою сього Венериного служителя (переклад М. Лукаша); — А, і ви, Андрію, тут? Добрий вечір! А я вас і не вкмітив! (І. Чендей); А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (пісня); Вода кругами йде. Вже око рибакове Добачило у ній живу, тремтливу тінь (М. Рильський); — Коли вже ти вкрав пшеницю, а я допильнувала, то піди десь далеко (І. Нечуй-Левицький); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Я. Щоголів); Забачивши машину, дівчата несміло підняли руки (І. Цюпа); Як вискочив Грицько (з хати), то перше, що він уздрів при сірому ранковому півсвіті осінньому, то була його жінка, що стояла близько дверей (Б. Грінченко); Чи Чайчиха не обачила — сіла вона собі оддалік (Марко Вовчок); Співав (кобзар), та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив (О. Стороженко).