посуш
СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). — Пор. 1. хмиз.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посуш — по́суш іменник жіночого роду сушняк, гілки збірн. Орфографічний словник української мови
- посуш — -і, ж., збірн. Сушняк, сухі гілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посуш — ПО́СУШ, і, ж., збірн. Сушняк, сухі гілки. Словник української мови у 20 томах
- посуш — ПО́СУШ, і, ж., збірн. Сушняк, сухі гілки. Словник української мови в 11 томах
- посуш — По́суш, -ші ж. Валежникъ, сухія вѣтви. Радом. у. Словник української мови Грінченка