потрухлявіти
ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. З усіх ознак було помітно, що стовпи пролежали не один рік. Найнижчий шар уже почав трухлявіти (С. Добровольський); Лісник неохоче відімкнув колодку, відчинив рипливі двері і переступив поріг, що вже почав порохнявіти (М. Стельмах); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (М. Коцюбинський); Дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потрухлявіти — потрухля́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потрухлявіти — [потрухл’ав'ітие] -в'ійеи Орфоепічний словник української мови
- потрухлявіти — -іє. Док. до трухлявіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрухлявіти — ПОТРУХЛЯ́ВІТИ, іє. Док. до трухля́віти. Скоро висохнуть [чоботи], а там помастить солідолом, бо можуть потріскатись без масті, потрухлявіти (Є. Гуцало); * Образно. За ці два роки дід дуже подався, потрухлявів, як старий пеньок (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
- потрухлявіти — ПОТРУХЛЯ́ВІТИ, іє. Док. до трухля́віти. Скоро висохнуть [чоботи], а там помастить солідолом, бо можуть потріскатись без масті, потрухлявіти (Гуц., З горіха.., 1967, 33); *Образно. За ці два роки дід дуже подався, потрухлявів, як старий пеньок (Дім., І будуть люди, 1964, 51). Словник української мови в 11 томах
- потрухлявіти — Потрухлявіти, -вію, -єш гл. = потрухнути. Словник української мови Грінченка