потрясіння
СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.., і як напала на вас сліпота, так і піде без сліду" (Ю. Яновський); Вона лікувалась багато, але давнє нервове потрясіння залишило на ній свої сліди (Л. Смілянський); Неважко собі уявити, яким ударом для Докії Захарівни було нерозумне заміжжя єдиної дочки (Л. Дмитерко); Стрес і шкідливий, але стрес і корисний, бо дає вихід нашим почуттям.., очищає наші душі, серця й організм (П. Загребельний); Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (П. Загребельний); Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном.. Це була справжня психічна травма (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- потрясіння — потрясі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потрясіння — [потр'ас’ін':а] -н':а, р. мн. -с'ін' Орфоепічний словник української мови
- потрясіння — -я, с. 1》 рідко. Дія за знач. потрясати, потрясти 1-3). 2》 перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого-небудь. 3》 перен. Сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрясіння — ПОТРЯСІ́ННЯ, я, с. 1. перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого-небудь. III –IV ст. н. е. були часом великих соціальних потрясінь, глибокої кризи рабовласницького ладу (з наук. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- потрясіння — ПОТРЯСІ́ННЯ, я, с. 1. рідко. Дія за знач. потряса́ти, потрясти́ 1-3. Безперестанні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх попередніх (Комун. маніф., 1947, 17). Словник української мови в 11 томах