потьмарюватися
ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОСМУТИ́ТИСЯ рідко, ОСМУТНІ́ТИ рідко, ЗАДОСА́ДУВАТИ рідко, ПОМАРКОТНІ́ТИ діал.; ПРИСМУТИ́ТИСЯ розм., ПРИТЬМА́РИТИСЯ рідко, ПРИТЬМИ́ТИСЯ діал. (трохи). — Недок.: засму́чуватися, смути́тися, смутні́ти, зажу́рюватися, жури́тися, потьма́рюватися, опеча́люватися, осму́чуватися, притьма́рюватися. Зненацька Софія засмутилась і похилила голову, їй таки жаль звідси їхати (Леся Українка); — Ага... — засоромилася Одарка. І в наступну мить помітно посмутніла, відвернулася (І. Ле); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині... (З. Тулуб); Запечалилася знову Горпина, запечалилася, аж зчорніла з журби на виду (Л. Яновська); Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок); — Без людей не можна обійтися: оце сьогодні, наприклад, як задосадувала я, самітня (Л. Яновська); Дівчата помаркотніли і похилили головки в землю (Марко Черемшина); Задощило, і фільмування довелось припинити. Ягуар Ягуарович присмутивсь (О. Гончар). — Пор. 1. нудьгува́ти, сумува́ти.
Значення в інших словниках
- потьмарюватися — потьма́рюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- потьмарюватися — -юється, недок. потьмаритися, -иться і рідко потьмаритися, -иться, док. 1》 Ставати темним, неяскравим, тьмяним. || безос. || Вкриватися поволокою. || Втрачати привабливий вигляд. 2》 перен. Робитися смутним, похмурим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потьмарюватися — ПОТЬМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ПОТЬМА́РИ́ТИСЯ, иться, док. 1. Ставати темним, неяскравим, тьмяним. Увійде Семен у хату, – дак мов сонце потьмариться, що й птички з жаху всі вщухнуть і з дерева попадають (Ганна Барвінок); Сонце зайшло за далекі гори... Словник української мови у 20 томах
- потьмарюватися — ПОТЬМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ПОТЬМА́РИТИСЯ, иться і рідко ПОТЬМАРИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Ставати темним, неяскравим, тьмяним. Увійде Семен у хату, — дак мов сонце потьмариться, що й птички з жаху всі вщухнуть і з дерева попадають (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах