1. Словник синонімів української мови

похвалити

ХВАЛИ́ТИ (висловлювати похвалу комусь, чомусь), ПОХВАЛЯ́ТИ рідше; ВИХВАЛЯ́ТИ (ВИХВА́ЛЮВАТИ), ВИСЛАВЛЯТИ, РОЗСЛАВЛЯТИ, РОЗХВА́ЛЮВАТИ, НАХВА́ЛЮВАТИ (НАХВАЛЯ́ТИ), ПІДНО́СИТИ (дуже, надмірно). — Док.: похвали́ти, розхвали́ти, піднести́. Андрій уминав паляниці та все хвалив (М. Коцюбинський); (Кай Летіцій:) Кріспіна Секста я не похваляю — за всі його, тобі відомі вчинки (Леся Українка); Потім Світлана Остапівна сама захопилася донбасівською темою й добру годину вихваляла рідний край (Ю. Яновський); Циган совав матушкам решета й сита та вихвалював свій крам (І. Нечуй-Левицький); Хозари клацають язиками, розхвалюють майстрів, а надто князя (Д. Міщенко); Він все так, як і перше, нахваляє свою математику (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похвалити — похвали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похвалити — див. похваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похвалити — ПОХВАЛИ́ТИ див. похваля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. похвалити — Не похвалиш — не продаси, не погудиш — не купиш. Приповідка купця. Похвалити не вмію, а погудити не смію. Коли не хочуть ні хвалити, ні сварити. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. похвалити — ПОХВАЛИ́ТИ див. похваля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. похвалити — Похвалити, -ся см. похваляти, -ся. Словник української мови Грінченка