похолоднішати

ХОЛОДНІ́ШАТИ (про пори року, частини доби — ставати холодним, холоднішим; безос. про настання холодів); ХОЛОДІ́ТИ, ХОЛОДНІ́ТИ розм.; ХОЛОДА́ТИ безос., СВІЖІ́ТИ безос., СТУДЕНІ́ТИ безос. (звичайно про погоду). — Док.: похолодні́шати, похолоді́ти, похолодні́ти, похолода́ти, захолода́ти, посвіжі́ти, постудені́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Холоднішало.., в небі чорно хмарилося (Ю. Бедзик); Холодніє з кожним днем. Іде остання декада вересня (Р. Іваничук); — Тепер осінь, то й не диво, що жаби лізуть у хату, бо надворі холодає (І. Нечуй-Левицький); Перед вечором знявся рвучкий вітер і захолодало (О. Донченко); Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітерець (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похолоднішати — похолодні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похолоднішати — -аю, -аєш, док. 1》 тільки 3 ос. одн., безос. Стати холоднішим (про погоду, клімат тощо). 2》 перен. Стати холоднішим, суворішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похолоднішати — ПОХОЛОДНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки 3 ос. одн., безос. Стати холоднішим (про погоду, клімат тощо). Похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Яновська); Після заходу сонця раптом похолоднішало. Подув різкий північний вітер (З. Словник української мови у 20 томах
  4. похолоднішати — ПОХОЛОДНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. 1. тільки 3 ос. одн., безос. Стати холоднішим (про погоду, клімат тощо). Похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Янов., І, 1959, 283); Після заходу сонця раптом похолоднішало. Словник української мови в 11 томах
  5. похолоднішати — Похолоднішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться холоднѣе. Ком. II. 48. Словник української мови Грінченка