пошикувати
II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИ розм., ЛАШТУВА́ТИ розм., ШЕРЕГУВА́ТИ заст. — Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Коли треба було шикувати новобранців, воєнком Лисенко викликав колишнього командира роти й доручив це йому (О. Сизоненко); З самого ранку нас вишиковували на перевірку (В. Козаченко); Янош їх (жандармів) вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Скляренко); Вистроївши матросів у два ряди, повідомив (Зеленцов) про наказ командування (В. Кучер); Ладнав (комісар) партизанів, споряджав у похід підводи, зброю (І. Ле); Діденко хутенько лаштує полонених (Ю. Яновський); Військо збирає (молодець), під Львовом стає.., все шерегує (пісня).
Значення в інших словниках
- пошикувати — пошикува́ти 1 дієслово доконаного виду поставити в ряд розм. пошикува́ти 2 дієслово доконаного виду пожити з шиком рідко Орфографічний словник української мови
- пошикувати — I -ую, -уєш, док., розм. Шикувати (див. шикувати I) якийсь час. II і пошиковати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що вишикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошикувати — ПОШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док., розм. Шикувати (див. шикува́ти¹) якийсь час. ПОШИКУВА́ТИ², ПОШИКОВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. Те саме, що ви́шикувати. Іще ж не пошиковала старшина полків, іще не крикнув він [Сашко] “рушай”, а вже полк Ніженський з табору й рушив (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- пошикувати — ПОШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док., розм. Шикувати ( див. шикува́ти¹) якийсь час. Пошикува́ти знання́ми — похизуватися знаннями, з певним наміром виявляючи освіченість, ерудованість. ПОШИКУВА́ТИ² і ПОШИКОВА́ТИ, ку́ю, ку́єш, док., перех., рідко. Словник української мови в 11 томах
- пошикувати — Пошикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Построить въ ряды. Словник української мови Грінченка