1. Словник синонімів української мови

прадідний

СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.; АНТИКВА́РНИЙ (старовинний і цінний); АРХАЇ́ЧНИЙ. Просили (хлопчики) від імені вчителя і гуртка юних істориків дати які-небудь старовинні чабанські речі для.. музею (О. Гончар); Одні дивилися, чи підходить той випадок під стародавній звичай, другі — чи слугує на користь чоловікові (Панас Мирний); У двір прикотили дві високі старосвітські карети (І. Нечуй-Левицький); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський); Тут стояли велике дерев'яне ліжко і стара допотопна скриня (В. Кутняк); Антикварна ваза; Архаїчне слово. — Пор. 1. да́вній, застарі́лий, 1. старомо́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прадідний — пра́дідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прадідний — -а, -е. Те саме, що прадідівський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прадідний — ПРА́ДІДНИЙ, а, е. Те саме, що пра́дідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]... (І. Франко); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (П. Словник української мови у 20 томах
  4. прадідний — ПРА́ДІДНИЙ, а, е. Те саме, що пра́дідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]… (Фр., X, 1954, 27); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (Козл. Словник української мови в 11 томах
  5. прадідний — Прадідний, -а, -е = прадідівський. Желех. Словник української мови Грінченка