прибрехати

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. (Вітровий (до Батури):) І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); — Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибрехати — прибреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибрехати — див. прибріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибрехати — ПРИБРЕХА́ТИ див. прибрі́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прибрехати — ПРИБРЕХА́ТИ див. прибрі́хувати. Словник української мови в 11 томах
  5. прибрехати — Прибрехати см. прибріхувати. Словник української мови Грінченка