прив'язливий
ПРИСКІ́ПЛИВИЙ (який любить прискіпуватися, постійно прискіпується до когось, чогось), ДОСКІ́ПЛИВИЙ, ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ (ПРИЧІ́ПЛИВИЙ), ПРИВ'Я́ЗЛИВИЙ розм., УСКІ́ПЛИВИЙ розм. рідше. Був (хлопець) стриманий, завжди чемний.. Одразу сподобався він навіть і дуже прискіпливій, з тонким нюхом на людей тьоті Правді (В. Козаченко); Арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Ю. Смолич); (Несміян:) Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двійочки? (Л. Дмитерко); Такого, як мій колега, витримає не кожен: злоязикий, причіпливий, все йому щось муляє (О. Гончар); Балакучий став (батько), до всього прив'язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх (В. Кучер).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прив'язливий — прив'я́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- прив'язливий — див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
- прив'язливий — -а, -е, розм. Те саме, що прискіпливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прив'язливий — ПРИВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що прискі́пливий. Балакучий став [батько], до всього прив'язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх. То не так воза поставили, не в пору коней напоїли (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах