1. Словник синонімів української мови

пригноблювач

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився — душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); — Щось затівають пани-ляхи, — сказав один козак. — Хитрують, душмани, — погодився й другий (П. Панч). — Пор. експлуата́тор.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригноблювач — пригно́блювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пригноблювач — див. ворог Словник синонімів Вусика
  3. пригноблювач — -а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригноблювач — ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пригноблювач — ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (Ком. Укр., 1, 1964, 75). Словник української мови в 11 томах