пригодник

ПРИГО́ДНИК (шукач пригод), АВАНТЮРИ́СТ заст. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак); Хіба всі великі полководці не були якоюсь мірою авантюристами? (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригодник — приго́дник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригодник — -а, ч., рідко. Шукач пригод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригодник — ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. пригодник — ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Рибак, На світанку, 1940, 76). Словник української мови в 11 томах