пригоріти
В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док.: пов'я́нути, зів'я́нути, зав'я́нути, зв'я́нути, зав'я́ти, збля́кнути, прив'я́нути, пригорі́ти, зани́діти, зача́хнути. Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в'яли трави й квіти на берегах, птахи летіли на південь (С. Скляренко); Паростки маньолій блякнули і жовкли (Я. Щоголів); Хворі рослини спочатку трохи прив'ядають та жовкнуть (з журналу); Під їх (будяків).. листям, що широким вінком розлягається по землі, ..нидіє м'яка травка (І. Франко); Просо не росте, пожовкло, тільки чевріє (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригоріти — пригорі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригоріти — [приегоур’ітие] -горит' Орфоепічний словник української мови
- пригоріти — див. пригоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригоріти — ПРИГОРІ́ТИ див. пригоря́ти. Словник української мови у 20 томах
- пригоріти — ПРИГОРІ́ТИ див. пригоря́ти. Словник української мови в 11 томах
- пригоріти — Пригорі́ти, -рю́, -ри́ш гл. Пригорѣть. Словник української мови Грінченка