придане

ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Панч); — Виходь собі заміж, будь ласка. Христина їй уже й придане справила (А. Головко); (Хома:) Скажи, яке ти віно даси за своєю дочкою? (І. Карпенко-Карий); — Ми все шиємо, ковдри стебнуємо .. Ось шили ми недавно виправу для однієї купецької дочки (Грицько Григоренко); Вся її дівизна, книжки, папери — все порозкидане, а її немає (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придане — при́дане іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. придане — -ного, с. 1》 Посаг нареченої. 2》 Комплект речей для новонародженого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. придане — Посаг, віно Словник чужослів Павло Штепа
  4. придане — ПРИ́ДАНЕ, ного, с. 1. Посаг нареченої. [Виборний:] Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти без приданого (І. Словник української мови у 20 томах
  5. придане — При́дане, -ного, -ному Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. придане — ПРИ́ДА́НЕ, ного, с. 1. Посаг нареченої. [Виборний:] Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти без приданого (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. придане — Придане, -дан, приданки, -нок мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091. Словник української мови Грінченка