приживлюватися
ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док.: прийня́тися (приня́тися рідко), прижи́тися, приживи́тися, укорени́тися (вкорени́тися). Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище хати (І. Нечуй-Левицький); Ціле літо тут вогонь, босою ногою в пісок не ступиш, і лише лоза виноградна чудом все ж приживається під Оксаниним доглядом, звідкись соки бере, розвивається (О. Гончар); Відомо, що посаджені на непридатних землях дуб з гостролистим кленом непогано приживляються (з газети); При садінні живцями добре вкорінюються лимони; апельсини і мандарини приживаються погано (з журналу); Піднімали на світ кожний листочок, щоб ріс і вкоренявся буряк (з газети).
Значення в інших словниках
- приживлюватися — прижи́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приживлюватися — див. рости Словник синонімів Вусика
- приживлюватися — див. приживлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приживлюватися — ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ див. приживля́тися. Словник української мови у 20 томах
- приживлюватися — ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ див. приживля́тися. Словник української мови в 11 томах