призапасити

ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.; ВИ́ШКРЯБАТИ розм., ДОП'ЯСТИ́ чого, розм., ДОПНУ́ТИ чого, розм., ДОСКО́ЧИТИ чого, розм., ПРИЗАПА́СИТИ розм., ПРИЗАПАСТИ́ розм., ПЕРЕХОПИ́ТИ що, чого, розм., ОРГАНІЗУВА́ТИ розм., жарт., РОЗСТАРА́ТИСЯ чого, на що, розм., УСТАРА́ТИ діал., ПОСТАРА́ТИ діал., ЗДОБУ́ТИСЯ чого, на що, діал.; ВИ́ДЕРТИ розм., ВИ́ДРАТИ розм. (силою або з труднощами); ВИ́РВАТИ розм. (силою); ВИ́КЛОПОТАТИ (шляхом клопотання); РОЗЖИ́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИ, РОЗГО́РИТИ (на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.: дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, роздобува́ти, бра́ти, добува́тися, запопада́ти, достава́ти, прихо́плювати, прихва́чувати, вишкря́бувати, перехо́плювати, організо́вувати, стара́тися, стара́ти, здобува́тися, видира́ти, вирива́ти, розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. — Док.: заготува́ти, загото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, підготува́ти, підгото́вити, запасти́, припасти́, призапа́сити розм. призапасти́ розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).