призва
ПРИ́ЗОВ (набір на військову службу), ПРИ́ЗВА (ПРИ́ЗВИ) діал.; МОБІЛІЗА́ЦІЯ (із запровадженням воєнного стану). Викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів: який не вийде на село — дівчата задивляються, який не підійде до призову — тільки в гвардію йде (М. Стельмах); Говорив (Іван) тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка); У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде). — Пор. 1. набі́р.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призва — при́зва іменник жіночого роду призов діал. Орфографічний словник української мови
- призва — -и, ж., діал. Призов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призва — Поклик, заклик, виклик, наклик, оклик, приклик, склик, уклик Словник чужослів Павло Штепа
- призва — ПРИ́ЗВА, и, ж., діал. Призов. Ходив на призву виймати жеребки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- призва — ПРИ́ЗВА, и, ж., діал. Призов. Ходив на призву виймати жеребки (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- призва — При́зва, -ви ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у. Словник української мови Грінченка