призвіл
ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. на шлюб); ЛІЦЕ́НЗІЯ (дозвіл державних органів на право торговельного обміну між ким-небудь, користування чимсь тощо). Він не мав дозволу на в'їзд (Григорій Тютюнник); Дуже задоволена (Марина) з того, що так легко.. удалося їй дістати згоду чоловіка на її від'їзд (А. Головко); Козинець дав санкцію на зачислення Анатолія в монтажну бригаду та вечірню школу (Л. Дмитерко); Радить вам (гетьман) віддати замок на капітуляцію.. Речинець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері (М. Старицький); Без батькового благословенства не можна дати шлюбу (І. Франко); Заручившись підтримкою конгресмена щодо передачі ліцензії на виробництво нового виду зброї, Колінз попрощався (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- призвіл — при́звіл іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- призвіл — -волу, ч., заст. Дозвіл, згода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призвіл — ПРИ́ЗВІЛ, волу, ч., заст. Дозвіл, згода. Словник української мови у 20 томах
- призвіл — При́звіл, -волу, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призвіл — ПРИ́ЗВІЛ, волу, ч., заст. Дозвіл, згода. Словник української мови в 11 томах