приклеювати
КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). — Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами — чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- приклеювати — прикле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приклеювати — -юю, -юєш, недок., приклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приклеювати — ПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Словник української мови у 20 томах
- приклеювати — Прикле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш; прикле́юй, -кле́юйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приклеювати — ПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Словник української мови в 11 томах
- приклеювати — Приклеювати, -ле́юю, -єш сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить. Словник української мови Грінченка