приключатися

СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.; ЗЧИНИ́ТИСЯ, СКО́ЇТИСЯ, СТРЯСТИ́СЯ підсил., УКО́ЇТИСЯ (ВКО́ЇТИСЯ) розм. (про щось небажане, недобре). — Недок.: става́тися, трапля́тися, става́ти, учиня́тися (вчиня́тися), приключа́тися, зчиня́тися, ко́їтися, стряса́тися. — Що сталося? — запитав Оксен, витираючи спітнілого лоба... (Григорій Тютюнник); — Не знаєте, що трапилось? — Щойно дзвонив на електростанцію. Кажуть — аварія (А. Головко); — А що! — таки по-моєму стало! — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Кілька разів.. у стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); Стареньку сусідку їхню, кажуть, забрала швидка допомога. Інфаркт приключився (Є. Кравченко); Дівчата.. розказують, що без неї лучилося на досвітках (Панас Мирний); Недавно зчинився по селах заколот (Лесь Мартович); Їм здавалося, що в полку нагло скоїлася якась трагедія, і треба чимдуж поспішати туди (О. Гончар). — Пор. 1. відбува́тися.

СТА́ТИСЯ з ким, кому (про те, що хтось зазнав якоїсь пригоди, впав у якийсь стан, настрій і т. ін.), ТРА́ПИТИСЯ, СКО́ЇТИСЯ, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) рідше, ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал. — Недок.: става́тися, трапля́тися, ко́їтися, учиня́тися (вчиня́тися), приключа́тися, луча́тися. З хірургом сталось щось дивне. Він зовсім перемінився (О. Довженко); Пан Пістряк і козацтво кинулись до нього (сотника), що йому там сталося? (Г. Квітка-Основ'яненко); — Даю голову на відруб, що з ними нічого поганого не трапилось, — запевняв Павка Македон (О. Гончар); Федя навіть сам не розуміє, що з ним коїться (Д. Ткач); — Що з тобою вчинилось? Ти став страшний, як смерть (І. Нечуй-Левицький); Однак думати не гарячкуючи про те, що з нею приключилось і що почула, вона зараз просто не могла (П. Козланюк); (Омелян:) А знаєш, братику, яка нам неприємна пригода лучилася? (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приключатися — приключа́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приключатися — -ається, недок., приключитися, -лючиться, док., розм. Те саме, що ставатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приключатися — Долучуватися, долучитися, подолучуватися, залучуватися, залучитися, позалучуватися, злучуватися, злучитися, позлучуватися, прилучуватися, прилучитися, поприлучуватися, з'єднуватися, з'єднатися, поз'єднуватися, об'єднуватися, об'єднатися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. приключатися — ПРИКЛЮЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ, лю́читься, док., розм. Те саме, що става́тися 1. По тому коржі, що плавав поверх води у мисці, угадувала знахурка, від чого те лихо приключилося (Панас Мирний); Думати, не гарячкуючи, про... Словник української мови у 20 томах
  5. приключатися — ПРИКЛЮЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ, лю́читься, док., розм. Те саме, що ста́витися 1. По тому коржі, що плавав поверх води у мисці, угадувала знахурка, від чого те лихо приключилося (Мирний, III, 1954, 58); Думати, не гарячкуючи, про... Словник української мови в 11 томах