прикрощі

НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. (гостре незадоволення зі злістю). Він менше за всіх відчував незадоволення з приводу невдатної експедиції (Г. Хоткевич); Підійшов бригадир.., на його клиноподібному обличчі — невдоволення, злість (О. Лупій); Якщо здолаєш збагнути, як мені хотілося поїхати, то зрозумієш цілком мою прикрість (М. Коцюбинський); Заремба з досадою насупив брови (О. Донченко); В голосі Савичева чулося нетерпіння і навіть стримане роздратування (Л. Первомайський); В її байдужому тоні ледве можна було помітити нотки не то роздражнення, не то образи (Леся Українка).

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БА розм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок — нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); — А тут ще й радикуліт розгулявся — давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); — Як не глядів (дервіш), як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило (щеня) із-за кущів та так й вп'ялося інспекторові в литку. — Це ж буде рахуба, як порве! — вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).