прилащувати
ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Вона пригортала відважне хлоп'я, пестила його і цілувала, мов рідне (Я. Баш); Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить (пісня); (Оленка:) Татку! Іван радісно обнімає її, приголублює (О. Левада); — Матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Колисала-леліяла мамка дитиночку, Так му файно заспівала — любий мій синочку (пісня); Стара як обійняла її, то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок); Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Словник Б. Грінченка); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- прилащувати — прила́щувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прилащувати — див. прихиляти Словник синонімів Вусика
- прилащувати — -ую, -уєш, недок., прилащити, -щу, -щиш і приластити, -ащу, -астиш, док., перех., розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилащувати — ПРИЛА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИЛА́СТИТИ, а́щу, а́стиш, док., кого, розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Прилащив [офіцер] пуделя, пішов, розглядаючись, до префектури (О. Кундзич). Словник української мови у 20 томах
- прилащувати — ПРИЛА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИЛА́СТИТИ, а́щу, а́стиш, док., перех., розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Прилащив [офіцер] пуделя, пішов, розглядаючись, до префектури (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 336). Словник української мови в 11 томах