примоцувати

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).