примірити

ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. знаходячи що-небудь спільне); ПРОТИСТА́ВИТИ (знаходячи протилежне, різне). — Док.: порівня́ти, зіста́вити, зрівня́ти, прирівня́ти, приміряти, примі́рити, протиставити, протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш — немає дна... (М. Масло); (Старшина:) Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні! (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примірити — примі́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примірити — див. приміряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примірити — ПРИМІ́РИТИ див. приміря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. примірити — ПРИМІ́РИТИ див. приміря́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. примірити — Примірити, -ся см. приміряти, -ся. Словник української мови Грінченка