примірювати

МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато); ВІДМІ́РЮВАТИ (ВІДМІРЯ́ТИ) (відмічати, відділяти щось); НАМІ́РЮВАТИ (НАМІРЯ́ТИ) (яку-небудь кількість чогось); РОЗМІРЯ́ТИ (РОЗМІ́РЮВАТИ) (визначати величину, розміри чогось, відстань між чимсь); ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (надягати одяг, взуття, оздобу тощо, щоб визначити відповідність розміру). — Док.: помі́ряти, ви́міряти, ви́мірити, замі́ряти, змі́ряти, обмі́ряти, промі́рити, промі́ряти, відмі́ряти, намі́ряти, розмі́ряти, розмі́рити, примі́ряти. Отже цілісеньке літо міряли вони землі.. На осінь обміряли; взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (О. Кониський); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягали із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (В. Кучер); На другий день повів я Івана у Вербки; зміряли його, огляділи та, забивши у колодки, і погнали у Катеринослав (О. Стороженко); Виловлену рибу зважують і промірюють (з газети); Треба було проміряти глибину гирла, щоб довідатись, чи можливе в нім судноплавство (З. Тулуб); Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (М. Коцюбинський); Угорі вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); Цього року березень розщедрився на сонце. Шкільний директор намірював двадцять п'ять градусів тепла в затінку (М. Томчаній); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п'ять розмірюють поле (А. Головко); Будівничий з Бенедьом розмірював план і випальковував місце, куди мали копатися фундаменти (І. Франко); (Оленка (бере браслет і приміряє на руку):) Отже й до моєї руки пристає (І. Нечуй-Левицький); Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію (М. Коцюбинський).

ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. знаходячи що-небудь спільне); ПРОТИСТА́ВИТИ (знаходячи протилежне, різне). — Док.: порівня́ти, зіста́вити, зрівня́ти, прирівня́ти, приміряти, примі́рити, протиставити, протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш — немає дна... (М. Масло); (Старшина:) Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні! (Г. Хоткевич).