приміщувати

ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал.; ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ) (про живі істоти — саджати всередину чогось). — Док.: помісти́ти, вмісти́ти (умісти́ти), примісти́ти, пристро́їти, примости́ти, пристосува́ти, вгороди́ти (угороди́ти), всади́ти (усади́ти). На другий день Онисько перевіз Йосипову худібчину і помістив у противній через сіни хаті (Панас Мирний); Денис Іванович.. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах); Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Лесь Мартович); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко); Маланка примощує зручніш прядку і починає прясти (Ю. Яновський); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах (З. Тулуб); Із трудом, при помочі панича З., вгородив його (мішок) на поличку над своєю головою (І. Франко); — У клітку золоту Всаджу тебе (пташку) я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам! (І. Франко). — Пор. 1. кла́сти, 1. ста́вити.

СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). — Док.: осели́ти, поселити, примісти́ти, притули́ти, прихили́ти, підсели́ти, помісти́ти, розмісти́ти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Котляревський); Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівні. Його примістили в управительському флігелі (Н. Рибак); Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів (М. Коцюбинський); (Микита:) І ще тебе просила, вже окремо, Щоб прихилив у себе бідну Джему (І. Кочерга); Підселили в кімнату до двох студентів третього; Поранених довелося розміщувати по хатах (А. Шиян).

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), ПОСЕЛИ́ТИ, ПРИМІСТИ́ТИ. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), поселя́ти, приміща́ти (примі́щувати). З волості Діденко пішов до Гмирі, щоб на кілька днів улаштувати Ївгу Семенівну на квартиру (А. Головко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський); У одних просив я хліба, у других гроша, у третіх переночуватися: "Хоть у кутику десь, кажу, примістіть мене, бідного чоловіка" (Марко Черемшина).

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), умо́щувати (вмо́щувати), примо́щувати, приміща́ти (примі́щувати). Командуючого.. влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Григорій Тютюнник); Дмитро умостив біля себе хлопчика і під його співуче жеботіння заснув чутким партизанським сном (М. Стельмах); — Примости мене коло озерця, аби я міг воду дістати, а сама йди, розглянь, — згоджувався Остап (М. Коцюбинський); — На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила ззаду (Лесь Мартович).

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (допомогти стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.), ПРИСТРО́ЇТИ розм., ПРИЛАШТУВА́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм., ПРОСУ́НУТИ розм., ПРИДІЛИ́ТИ розм.; ПІДСУ́НУТИ розм. (з певною прихованою метою). — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), пристро́ювати, прилашто́вувати, приміщати (примі́щувати), просува́ти, приділя́ти, підсува́ти (підсо́вувати). — Їхній завод евакуюється.. Я пообіцяв улаштувати тебе на машину (Ю. Збанацький); Обличчя матінки говорило: "Ляжу трупом, але доньку влаштую (в університет)" (Григорій Тютюнник); — Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла (В. Кучер); Тепер, коли прилаштували його нарешті в той правопорушницький інтернат, мати місця собі не знаходить (О. Гончар); Ремесло, до котрого їх думав примістити кагал — шевство, — зовсім не сподобалось їм (І. Франко); (Христя:) А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (М. Кропивницький); Були вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію.. когось з своїх (В. Козаченко).