прим'ятий

НЕСВІ́ЖИЙ (про вигляд людини, її обличчя і т. ін. — який свідчить про втому, немолодий вік тощо; який утратив свіжість, бадьорість); ПОТЕ́РТИЙ розм. (про вигляд людини); ПОМ'Я́ТИЙ розм., ЗІМ'Я́ТИЙ розм., ПРИМ'Я́ТИЙ розм. (про вигляд людини; про обличчя — змарнілий, покритий зморшками). Зморилися здорово, так, що весь час по роботі лежав — та й тепер такий несвіжий, важкий (М. Коцюбинський); На палубі страшна біганина — люди військові в погонах, але досить потертого вигляду (Ю. Яновський); Він, видно, щойно прокинувся, бо був брезклий, чимось невдоволений, пом'ятий (Ю. Збанацький); На порозі зупинився якийсь чоловічок з пом'ятим, безбровим лицем, безбарвними очима (В. Козаченко); Її зім'яте, бліде обличчя, суха постать не викликали інших почуттів, крім жалю (П. Кочура); На його прим'ятому, втомленому лиці блукала посмішка (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прим'ятий — прим'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прим'ятий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
  3. прим'ятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прим'яти. 2》 у знач. прикм., перен.Покритий зморшками, змарнілий (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прим'ятий — ПРИМ'Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прим'я́ти. В тому місці, де лежала вчора загублена книжка, стебельця і досі були прим'яті (О. Донченко); Ось уже крізь віконце прим'ятих верболозів сколихнулося плесо Бугу (М. Словник української мови у 20 томах