припасувати

ПРИКЛА́СТИ (щось упритул до чого-небудь), ПРИТУЛИ́ТИ, ПРИСТА́ВИТИ, ПРИПАСУВА́ТИ розм., ПРИЛОЖИ́ТИ розм., ПРИТКНУ́ТИ розм.; ПРИТИ́СНУТИ (щільно); ПРИКРИ́ТИ (перев. рукою щось). — Недок.: приклада́ти, притуля́ти (притулювати), приставля́ти, припасо́вувати, притика́ти, притиска́ти (прити́скувати), прикрива́ти. Стояв над нею Прокіп, собі руку приклавши до спітнілого чола (Т. Осьмачка); Вона не договорила і притулила хустку до очей, утираючи сльози (І. Франко); — Дихайте, — сказав Щорс, приставивши лікарську трубку до широкої полковничої спини (О. Довженко); Дістає (конвоїр) з кишені губну гармошку і закоцюблими руками припасовує до рота (О. Гончар); Їй було душно,.. і вона прикладала руку до шибки, щоб, нахолодивши, приложити до лиця (Панас Мирний); Всі один по другім притискали ухо до смереки (І. Франко); Дівчина.. взяла квітку в руки і притиснула її до щоки (Д. Ткач); Вирву я листочок Да прикрию слідочок, Щоб не припав пилочок (пісня).

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).

ПРИПАСО́ВУВАТИ (робити щось відповідним до чого-небудь за розмірами, формою тощо), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ДОПАСО́ВУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ рідше) (одне до одного). — Док.: припасува́ти, прилаштува́ти, допасува́ти, підігна́ти, пригна́ти. Все щось мудрує (Іван Кіндратович). Все щось тре напилком, пиляє ножівкою, свердлить, пригвинчує, припасовує (Д. Ткач); Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (І. Франко); Коваль підганяв до комбайну деталі, Чоло покривали і сажа і піт (П. Воронько); Я сам он на струмку, що біг побіля дому, Млинок ще хлопчиком поставив.. Усе був поробив, усе пригнав чудово (І. Вирган); Будує (солдат) дім, пригонить щільно рами (І. Нехода).

ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити щось придатним для використання з певною метою, в певних умовах), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПІДЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм. — Док.: пристосува́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, припасува́ти, прила́дити, підла́дити, примайструва́ти. Хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя,.. скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран (О. Гончар); Інженер-епронівець разом з механіками й машиністами "Буревісника" прилаштовували повітронагнітні помпи для роботи з гелієвим повітрям (М. Трублаїні); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду. Хлопці за держаки — "Давай!" — Пішла робота (А. Головко); В стіні комори (попової) невеликий проріз був. Приладнав я з дроту ключку і почав тягати паски для своїх хлопців (М. Стельмах); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Дорогою вона всі хитрощі перебрала, все приладжувала, яка з них дужче підійде до діла (казка); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський).

ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити когось, щось відповідним певним вимогам, потребам тощо), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, АДАПТУВА́ТИ (організм, органи чуття); АКЛІМАТИЗУВА́ТИ (рослини, тварин); ПРИКЛАДА́ТИ (знаходячи відповідність до когось, чогось, порівнюючи з кимсь, чимсь). — Док.: пристосува́ти, призвича́їти (призви́чити рідко), припасува́ти, адаптува́ти, акліматизува́ти, прикла́сти. — Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки — організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич); Ходив (Захар) би за ними (рослинами), прищеплював би їм нові звички, призвичаював би до суворіших кліматичних умов, збагачував би ними флору північної країни! (І. Ле); Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський); Садоводи України не раз пробували акліматизувати айву (з журналу); — Знання ті й щербатої копійки не варті, якщо ви не вмієте прикладати їх до живого діла (Ю. Шовкопляс).

УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (поміщати десь, підготовляючи до використання), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ЛАДНА́ТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.: установи́ти (встанови́ти), припасува́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, примости́ти. Щоб прискорити роботу, монтували (монтажники) блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач); Мельник з мотористом показували їм млина і клопоталися, де тут і як краще встановити генератора (В. Кучер); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Він прилаштовував нову стрілу, вибираючи собі ціль (А. Хижняк); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (П. Кочура); Натискую рукою білого ґудзика електричного дзвінка, якого колись сам приладнав (Ю. Мушкетик).