приплутувати

ПОВ'ЯЗУВАТИ що з чим (встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь), ПРИВ'Я́ЗУВАТИ що до чого, СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ), ПРИПИ́СУВАТИ що чому, ПРИПЛУ́ТУВАТИ що до чого, розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ) що до чого, розм., ПРИМІ́ШУВАТИ що до чого, розм., ПРИПИНА́ТИ що до чого, розм., ПРИСТІБА́ТИ що до чого, розм., АСОЦІЮВА́ТИ книжн. — Док.: пов'яза́ти, прив'яза́ти, спла́вити, приписа́ти, приплу́тати, притули́ти, приміша́ти, припну́ти, прип'ясти, пристебну́ти. Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (М. Рильський); Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події — поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (з журналу); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — "Коні не винні"... — усміхнувся Максим. — Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури (Н. Рибак); Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Словник Б. Грінченка); — Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство. Чого так муляє це багатство? (М. Стельмах); Все, що він помічав перед себе, він зараз припинав до одного — до свого питання (Б. Грінченко); Справу Мишкіна пристебнули до процесу революційної пропаганди в імперії (В. Канівець); Сам не знає (Дмитро), чому здавна асоціює дівчину з ніжною, найтоншої різьби дорогоцінністю (М. Колесников).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплутувати — приплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приплутувати — -ую, -уєш, недок., приплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Заплутуючи, зав'язуючи, приєднувати що-небудь до чогось. 2》 перен., розм. Робити причетним кого-небудь до чогось. || Безпідставно пов'язувати що-небудь із чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплутувати — ПРИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Заплутуючи, зав'язуючи, приєднувати що-небудь до чогось. 2. перен., розм. Робити причетним кого-небудь до чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. приплутувати — ПРИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Заплутуючи, зав’язуючи, приєднувати що-небудь до чогось. 2. перен., розм. Робити причетним кого-небудь до чогось. Словник української мови в 11 томах
  5. приплутувати — Приплутувати, -тую, -єш сов. в. приплутати, -таю, -єш, гл. Припутывать, припутать. Словник української мови Грінченка