прирахувати

ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П'єсу (М. Куліша "Отак загинув Гуска") ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).

ДОДАВА́ТИ (виконувати математичну дію додавання), СКЛАДА́ТИ, ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм.; ПРИРАХО́ВУВАТИ (рахуючи). — Док.: дода́ти, скла́сти, приба́вити, приплюсува́ти, прирахува́ти. Довго цокав (Павло Сидорович) на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Є. Кравченко); Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко); Проворний ятошник швидко-швидко налічить, скільки треба платити, а Ксеня й обізветься..: — Дядьку, то нащо зайве прибавляти? (М. Стельмах); Вечірній надій приплюсували до двох попередніх.. За цілий день набралося сорок п'ять літрів (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

прирахувати

Значення в інших словниках