пририхтувати

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).