прирубіжний
ПРИКОРДО́ННИЙ (розташований біля чи вздовж кордону), ПОРУБІ́ЖНИЙ, ПРИРУБІЖНИЙ рідше, ЛІМІТРО́ФНИЙ книжн., ПРИГРАНИ́ЧНИЙ розм., ГРАНИ́ЧНИЙ розм. рідше. Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Рибак); На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала до р. Вепр, можливо, навіть до р. Пор, бо тут саме в той час зростає значний порубіжний град Сутейськ (з журналу); Лімітрофна смуга.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прирубіжний — прирубі́жний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- прирубіжний — [приеруб’іжнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- прирубіжний — -а, -е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прирубіжний — ПРИРУБІ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний. Прирубіжна територія. Словник української мови у 20 томах
- прирубіжний — ПРИРУБІ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний. Словник української мови в 11 томах