присвітити

ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти. Стежив (Махтей), як комнезамівці й активісти скручували цигарки, припалювали їх, сповнюючи кімнату їдким махорочним димом (А. Шиян); Присвічує (Круп'як) цигарку в руках (М. Стельмах); Міліціонери трималися перед Рибалком, як рівні, сиділи й курили з ним, прикурюючи від одного сірника (І. Багряний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвітити — присвіти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присвітити — [приесв'ітитие] -в'ічу, -в'ітиеш; нак. -в'іти, -в'іт'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. присвітити — див. присвічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присвітити — Присвітити см. присвічувати. Словник української мови Грінченка