присипка
ПОРОШО́К (сипка маса, що складається з дрібних часточок якоїсь потовченої або розтертої твердої речовини), ПО́РОХ, ПИЛ, ПРИ́СИ́ПКА (для посипання чогось). Цілими годинами укладала (Ядзя) волосся, обсипувала м'яким делікатним порошком і без того біле й гарне лице (Н. Кобринська); Марево над полями стало біле, срібне, дрижало білим сяєвом, неначе сипався й дрижав білий порох (І. Нечуй-Левицький); Танки зачхали моторами (вони працювали на малім газу) і рушили кудись убік, кидаючи на полкову колону сухий сніговий пил (Григорій Тютюнник); Дитяча присипка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присипка — при́си́пка іменник жіночого роду речовина Орфографічний словник української мови
- присипка — -и, ж. Порошкоподібна речовина для посипання чого-небудь. Дитяча присипка — порошок, яким присипають деякі ділянки тіла немовляти, запобігаючи опрілостям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присипка — ПРИ́СИ́ПКА, и, ж. Порошкоподібна речовина для посипання чого-небудь. Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип'яченою олією або присипками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- присипка — ПРИ́СИ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. приси́пати, присипа́ти¹. 2. Порошкоподібна речовина для посипання чого-небудь. Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип’яченою олією або присипками. (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23). Словник української мови в 11 томах
- присипка — Присипка, -ки ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ. МУЕ. І. 70. Словник української мови Грінченка