присмаглий
ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Донченко); Ївга нахилилася вперед, зволожила язиком зашерхлі губи (Н. Рибак); Батько.. просить втиснути йому цигарку в пошерхлі запечені губи (І. Драч); Посміхаються смаглі вуста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах); Давид кинувся, розплющив очі й ворухнув присмаглими губами (А. Головко); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли присмаглі, аж сині губи (І. Нечуй-Левицький); Одарка.. все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присмаглий — присма́глий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- присмаглий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до присмагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присмаглий — ПРИСМА́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до присма́гнути. Катря пахне свіжим соком з молодої яблуні: боса, напоєні росою пружні ноги, обвіяне вітром присмагле обличчя (Я. Качура); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли ніби присмаглі, аж сині губи (І. Словник української мови у 20 томах
- присмаглий — ПРИСМА́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до присма́гнути. Катря пахне свіжим соком з молодої яблуні: боса, напоєні росою пружні ноги, обвіяне вітром присмагле обличчя (Кач. Словник української мови в 11 томах