пристерегти
ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. жертву, здобич). — Док.: підстерегти́, ви́стерегти, пристерегти́, присочи́ти, припильнува́ти, упильнува́ти (впильнува́ти). Міг (дід) годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія (Г. Хоткевич); Три дні очей не показувала людям Параска. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, я й догадаюсь; побіжу, води їй унесу (Ганна Барвінок); Стерегли (хлопці) панів на битім шляху серед ночі (В. Кучер); — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась... (Марко Вовчок); — Де ти бродив цілу ніч?.. — Тебе в садку сторожував (Григорій Тютюнник); Вирвавшись із ваших рук звірячих, довго я сочив вас по дорогах (П. Тичина); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Марко Вовчок); Поставить (Кіндрат) замасковану пастку, сам сідає за копами, чатує. Визирає, чи скоро голодний сусіда підсковзнеться (О. Ковінька); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- пристерегти — пристерегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пристерегти — див. пристерігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристерегти — ПРИСТЕРЕГТИ́ див. пристеріга́ти. Словник української мови у 20 томах
- пристерегти — ПРИСТЕРЕГТИ́ див. пристеріга́ти. Словник української мови в 11 томах
- пристерегти — Пристеріга́ти, -та́ю, -єш сов. в. пристерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Рудч. Ск. II. 10. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. МВ. (О. 1862. III. 70). 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно. Черк. у. Словник української мови Грінченка