пристосувати

ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал.; ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ) (про живі істоти — саджати всередину чогось). — Док.: помісти́ти, вмісти́ти (умісти́ти), примісти́ти, пристро́їти, примости́ти, пристосува́ти, вгороди́ти (угороди́ти), всади́ти (усади́ти). На другий день Онисько перевіз Йосипову худібчину і помістив у противній через сіни хаті (Панас Мирний); Денис Іванович.. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах); Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Лесь Мартович); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко); Маланка примощує зручніш прядку і починає прясти (Ю. Яновський); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах (З. Тулуб); Із трудом, при помочі панича З., вгородив його (мішок) на поличку над своєю головою (І. Франко); — У клітку золоту Всаджу тебе (пташку) я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам! (І. Франко). — Пор. 1. кла́сти, 1. ста́вити.

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).

ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити щось придатним для використання з певною метою, в певних умовах), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПІДЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм. — Док.: пристосува́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, припасува́ти, прила́дити, підла́дити, примайструва́ти. Хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя,.. скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран (О. Гончар); Інженер-епронівець разом з механіками й машиністами "Буревісника" прилаштовували повітронагнітні помпи для роботи з гелієвим повітрям (М. Трублаїні); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду. Хлопці за держаки — "Давай!" — Пішла робота (А. Головко); В стіні комори (попової) невеликий проріз був. Приладнав я з дроту ключку і почав тягати паски для своїх хлопців (М. Стельмах); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, і вулканізаторів, і свою лукаву долю, Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Дорогою вона всі хитрощі перебрала, все приладжувала, яка з них дужче підійде до діла (казка); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський).

ПРИСТОСО́ВУВАТИ (робити когось, щось відповідним певним вимогам, потребам тощо), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, АДАПТУВА́ТИ (організм, органи чуття); АКЛІМАТИЗУВА́ТИ (рослини, тварин); ПРИКЛАДА́ТИ (знаходячи відповідність до когось, чогось, порівнюючи з кимсь, чимсь). — Док.: пристосува́ти, призвича́їти (призви́чити рідко), припасува́ти, адаптува́ти, акліматизува́ти, прикла́сти. — Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки — організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич); Ходив (Захар) би за ними (рослинами), прищеплював би їм нові звички, призвичаював би до суворіших кліматичних умов, збагачував би ними флору північної країни! (І. Ле); Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (М. Коцюбинський); Садоводи України не раз пробували акліматизувати айву (з журналу); — Знання ті й щербатої копійки не варті, якщо ви не вмієте прикладати їх до живого діла (Ю. Шовкопляс).