пристроювати

ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.; ОЖЕНИ́ТИ, ПОЖЕНИ́ТИ (парубка, чоловіка); ВИ́ДАТИ (дівчину, жінку); ПОВІНЧА́ТИ, ОБВІНЧА́ТИ (здійснюючи церковний обряд); ОБРУЧИ́ТИ (одягнувши молодим обручки). — Недок.: одру́жувати, поє́днувати, парува́ти, пристро́ювати, обкру́чувати (окру́чувати), дружи́ти рідше жени́ти, видава́ти, вінча́ти, обруча́ти. Задумала Орлиха свого Василя одружити, стала шукати людей (Марко Вовчок); Одружили Палажку з парубком, і .. свекор забрав молодих та й повіз до себе (О. Стороженко); Хотіли оце мене старі одружити на Орині Окунь, на багатство її позаздрили (М. Стельмах); Не сина з нею (дівчиною) поєднать, — А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко); — Так що вже пан не робив, щоб їх спарувать, нічого не вдіяв (М. Старицький); — У вас дочка; треба до ума довести, треба її пристроїти (Панас Мирний); — Моя (дочка) вже доросленька! Кума казали, що Іванів Максим уже напитував! Мабуть, так, у м'ясниці й обкрутимо (Остап Вишня); Ах, мати, не знати, чи рада тому, може, тя (тебе) зашлюбить кому іншому (П. Чубинський); Треба його увосени опеньгати (Словник Б. Грінченка); Дівчино, — дай руку молодому! Мати, — свого сина ожени! (П. Тичина); — Взагалі хлопець ти непоганий. Інакше, хіба б ми видали за тебе нашу красуню Олю? (А. Головко); Тільки який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Коли б же швидше.. приходив! Панотець обіщавсь зараз нас обвінчати (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал.; ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ) (про живі істоти — саджати всередину чогось). — Док.: помісти́ти, вмісти́ти (умісти́ти), примісти́ти, пристро́їти, примости́ти, пристосува́ти, вгороди́ти (угороди́ти), всади́ти (усади́ти). На другий день Онисько перевіз Йосипову худібчину і помістив у противній через сіни хаті (Панас Мирний); Денис Іванович.. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах); Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Лесь Мартович); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко); Маланка примощує зручніш прядку і починає прясти (Ю. Яновський); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах (З. Тулуб); Із трудом, при помочі панича З., вгородив його (мішок) на поличку над своєю головою (І. Франко); — У клітку золоту Всаджу тебе (пташку) я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам! (І. Франко). — Пор. 1. кла́сти, 1. ста́вити.

ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ПРИБИРА́ТИ розм., ЧЕПУРИ́ТИ розм., ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ розм., ПРИХОРО́ШУВАТИ розм., ВИКРА́ШУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ діал.; ОФОРМЛЯ́ТИ, ДЕКОРУВА́ТИ книжн., спец., ОБЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ГАРНІРУВА́ТИ розм. (групою, рядом прикрас — неживі предмети); УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, КВІТЧА́ТИ, КОСИ́ЧИТИ розм., ЗАКОСИ́ЧУВАТИ розм., КЛЕЧА́ТИ етн., ЗАТИКА́ТИ заст., МАЇ́ТИ діал., ОБМА́ЮВАТИ діал. (квітами, зеленню; також прикрашати взагалі); ОРНАМЕНТУВА́ТИ (якийсь виріб, свою мову, музичний твір тощо); ПОСМА́ЧУВАТИ розм. (мову, розповідь якимись виразними деталями). — Док.: прикра́си́ти, оздо́бити, приоздо́бити, розцвіти́ти, убра́ти (вбра́ти), прибрати, причепури́ти, ви́чепурити, очепури́ти розм. прихороши́ти, ви́красити, окра́сити, пристро́їти, офо́рмити, декорува́ти, обцяцькува́ти, ви́цяцькувати, гарнірува́ти, уквітча́ти (вквітча́ти), заквітча́ти, закоси́чити, затка́ти, обмаї́ти, орнаментува́ти, посмачити. Данило шанував Авдія за його трудолюбство.. В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні і всередині (А. Хижняк); Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватися та набілюватися (І. Нечуй-Левицький); Осіннього вечора зібралась комуна пускати млин. Хима оздоблювала червоний куточок (М. Куліш); Кістку отак різьбярева рука оздобляє слонову (переклад М. Зерова); Велів (цар) собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (І. Франко); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Братську могилу діти вбирають квітами щовесни (О. Довженко); — Мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (М. Коцюбинський); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); — От якби ти, небого, стала йому подружжям, — старого б доглянула.., хату б вичепурила (Ганна Барвінок); Трудилися малярі, олійними фарбами прихорошуючи стіни (Н. Рибак); — Такої, брат, хати — світ сходи — другої не найдеш. Підожди, ми її обробимо, візерунками виб'ємо, квітками викрасимо (Панас Мирний); Малювала (Ольга) перед нею щастя материнства,.. пристроювала в найчудовіші квіти своєї уяви (І. Франко); Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю. Там висіли його картини (О. Гончар); Застеляли (ліжниками) постіль та лави, розвішували їх на дерев'яних жердках, у такий спосіб декоруючи інтер'єр небіленої дерев'яної хати (з журналу); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко); Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м'ясо маринованими грибками (Ірина Вільде); Уквітчувати землю — це покликання людини, яка боролася за свободу народу, за вільність своєї землі (з журналу); Весілля, як громи, Перекочують бубни по селах, Гармоністи колоссям Заквітчують друзів веселих (А. Малишко); Франка.. призналася, як її кохає Іван, як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); Так косичити дівчат ніхто не вмів, як мама (І. Чендей); Мати приносила завжди з лісу березове гілля, клечала ним кімнатку (О. Іваненко); Кладіть, кладіть, косарики, кладіть на покоси, А я буду щонеділі затикати коси (пісня); Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (Уляна Кравченко); — Бачите, як чумаки його (віз) орнаментували. Навіть люшню — й ту обійшли. Чудова різьба по дереву (з журналу).

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (допомогти стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.), ПРИСТРО́ЇТИ розм., ПРИЛАШТУВА́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм., ПРОСУ́НУТИ розм., ПРИДІЛИ́ТИ розм.; ПІДСУ́НУТИ розм. (з певною прихованою метою). — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), пристро́ювати, прилашто́вувати, приміщати (примі́щувати), просува́ти, приділя́ти, підсува́ти (підсо́вувати). — Їхній завод евакуюється.. Я пообіцяв улаштувати тебе на машину (Ю. Збанацький); Обличчя матінки говорило: "Ляжу трупом, але доньку влаштую (в університет)" (Григорій Тютюнник); — Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла (В. Кучер); Тепер, коли прилаштували його нарешті в той правопорушницький інтернат, мати місця собі не знаходить (О. Гончар); Ремесло, до котрого їх думав примістити кагал — шевство, — зовсім не сподобалось їм (І. Франко); (Христя:) А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (М. Кропивницький); Були вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію.. когось з своїх (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристроювати — пристро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристроювати — -юю, -юєш, недок., пристроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь. 2》 ким, де, куди, розм. Влаштовувати кого-небудь на якусь посаду, квартиру і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристроювати — 1. див. конструювати 2. це зодягати Словник чужослів Павло Штепа
  4. пристроювати — ПРИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь. Блондин .. Словник української мови у 20 томах
  5. пристроювати — Пристро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш; пристро́їти, -ро́ю, -ро́їш; пристро́й, -ро́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пристроювати — ПРИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. розм. Прилаштовувати що-небудь десь, кудись, розміщувати, розташовувати щось де-небудь. Блондин.. Словник української мови в 11 томах