присусіджуватися

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИБИВА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯ розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯ розм. (перев. без чиєїсь згоди, запрошення); ВЛИВА́ТИСЯ також у що, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) у що, між кого, на що, зневажл. (поповнювати склад чогось); ПРИПИ́ТУВАТИСЯ розм. (заводячи розмову). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приби́тися, приста́ти, прилаштуватися, приладна́тися, присусі́дитися, примости́тися, причепи́тися, учепи́тися (вчепи́тися), вли́тися, встря́ти (устря́ти), встря́нути (устря́нути), припита́тися. Гурт збільшувався, — приєднувались, як правило, студенти, які в гурті впізнавали своїх знайомих (Є. Гуцало); Їду я в таксі. До мене прилучається — а чого ж і не підвезти? — мій давній знайомий (О. Ковінька); Повстанці, що прийшли з Мельничуком, долучаються до гурту, вечеряють (Мирослав Ірчан); Радісно кружляє (Христина) по ставку, поки не прибивається до дівчат (М. Стельмах); По дорозі до рудого хлопчика пристало ще кілька малюків (І. Багмут); На станції Богучар вони прилаштувалися до військового ешелону і поїхали на фронт (Григорій Тютюнник); Колона семьонівців вже приладновувалася поруч колони кексгольмців (Ю. Смолич); Присусіджується (дівча) до мами і вкупі з нею ходять то в музей, то по магазинах (Леся Українка); Товстий крамар і гнилозубий чоловік .. примостилися до гурту (Панас Мирний); — Пішов я, а за мною іще онук мій учепився (Г. Хоткевич); Щодня нові й нові частини вливалися до армії: вона дедалі ставала грізнішою силою (В. Собко); Од'їжджаючи, приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку: "Гляди ж без мене на юлицю не ходи і на досвітки не встрявай" (Ганна Барвінок); Одразу розчервонілася (Текля) від першої чарки, до сусідок по столу припиталася, почала їм щось оповідати про своє життя (В. Кучер).

ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ (займати місце, сідаючи, лягаючи, стаючи біля когось, чогось, перев. з певною метою, для здійснення, виконання чого-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИСЯ, ПІДМО́ЩУВАТИСЯ розм., МОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ (ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ) розм. — Док.: прилаштува́тися, примости́тися, підмости́тися, приліпи́тися, присусі́дитися, причепи́тися. — Вечір який хороший, — зручніше вмощуючись, так ніби прилаштовуючись заснути, сказала дівчина (В. Собко); Надіває (Храпко) окуляри, бере папір, примощується писати (Панас Мирний); Побачив (Охрім), що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (І. Котляревський); Душ з п'ять хлопців мостилося коло стола з книжками (С. Васильченко); Він приліпився на самому вершечку каменя, ніби в сідлі (Ю. Збанацький); У поїзд, що йшов на Ростов, сіла молода гарненька черничка.. До неї зразу ж присусідився офіцерик з перев'язаною рукою (Ф. Бурлака); — Сідай на днище по-козацьки, мов на коня, а я де-небудь причеплюсь (Г. Квітка-Основ'яненко).