притому

ПРИТО́МУ спол. (перев. у приєднувальних конструкціях), ПРИТІ́М, ДО ТО́ГО Ж. По полудні "заколодило" і оце до самого вечора ллє. Притому однак не холодно: навіть вночі не нижче +9 (Леся Українка); Але знаю добре, що він таки жартом говорить; притім нині я не боюся професора (І. Франко); До того ж і дід, хоч і помер, проте не схотів розлучатися з усмішкою (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притому — ПРИТОМУ, ПРИТІМ – ПРИ ТОМУ, ПРИ ТІМ Притому, притім, спол. Вживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку; до того... Літературне слововживання
  2. притому — спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притому — ПРИТО́МУ, спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж. [Голоси:] А де ж Наталка, Роман?... Словник української мови у 20 томах
  4. притому — прито́му сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. притому — ПРИТО́МУ, спол. Уживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку, висловлену в попередньому реченні; до того ж. [Голоси:] А де ж Наталка, Роман?... Словник української мови в 11 томах