притоптувати
ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.; ЗАЛИВА́ТИ (рідиною); ПРИТО́ПТУВАТИ (ногою); ЗАБИВА́ТИ (різкими рухами, ударами); ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ (дуючи на вогонь). — Док.: загаси́ти, згаси́ти, погаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти (вгаси́ти), затуши́ти, потуши́ти, притуши́ти, зали́ти, залля́ти рідше притопта́ти, заби́ти, заду́ти. Спокійна й тиха Мар'яна підходить до свічника і гасить на ньому одну за одною всі свічки (А. Шиян); Випав дощ і загасив пожежу (Панас Мирний); В сінях згасили світло (М. Коцюбинський); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (С. Журахович); Пригасив цигарку хлібороб (М. Рудь); Метушаться люди коло вогню, намагаючись вгасити його (М. Коцюбинський); На Гарасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П. Кочура); Полум'я ще було невелике, притушити було б можна (А. Кримський); — Я думав, що ви, пустуючи, наробили пожежі, та оце прибіг заливать (І. Нечуй-Левицький); Вогонь злизує все: покоси, траву під ними.. Його не відразу вдається забити (Ю. Мушкетик); Свічку цього разу задула вже сама господиня (П. Панч).
ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм. Юля, як і раніше, посміхалася, притупуючи черевиком, що трохи тиснув ногу (Григорій Тютюнник); Катя розмовляла з Козленком, а сама в такт танцю весь час притопувала ногою у міцному черевику (В. Собко); Він справді починає п'яний танок. Притоптує ногами, б'є об поли руками (Ю. Яновський); Івась, граючи, притупцьовував, Грицько розхитувався на всі боки (Панас Мирний).
ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм., ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИ діал., ТАЛУВА́ТИ діал., ТРАТУВА́ТИ діал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).
УТРАМБО́ВУВАТИ (ВТРАМБО́ВУВАТИ) (натискуючи зверху, ударяючи, стискувати, вирівнювати), ТРАМБУВА́ТИ, ПРИМИНА́ТИ, УЩІ́ЛЬНЮВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ, УТО́ПТУВАТИ (ВТО́ПТУВАТИ), ПРИТО́ПТУВАТИ, ОБТО́ПТУВАТИ (ногами). — Док.: утрамбува́ти (втрамбува́ти), прим'я́ти, ущільни́ти, притовкти́, утопта́ти (втопта́ти), притопта́ти, обтопта́ти. Він поздоровкався з Гуцалюком, що.. власноручно засипав глиною і утрамбовував вибоїсту долівку в проході між станками (С. Добровольський); — Силос нам нічим не втрамбувати, крім як трактором (П. Автомонов); Коли скиба відвалювалась руба, він обережно приминав її ногою (М. Стельмах); Для боротьби з випріванням сніг, що випав на незамерзлу землю, ущільнюють важкими гладенькими котками (з журналу); Василь Гавриш.. із своєю бригадою з семи душ за сьогоднішню зміну вклали сто кубометрів (бетону), сто кубометрів утоптали оцими ногами (Г. Коцюба); На стіжку Антон втоптував сіно (С. Чорнобривець); Нещодавно випав сніг, люди притоптали його (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- притоптувати — прито́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притоптувати — -ую, -уєш, недок., притоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. || Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притоптувати — ПРИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок. ПРИТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що. 1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала ґрунт чобітками (С. Словник української мови у 20 томах
- притоптувати — ПРИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. Топчучи ногами, утрамбовувати що-небудь. Дівчина, вискочивши з кабіни, притоптувала грунт чобітками (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах
- притоптувати — Притоптувати, -тую, -єш сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. Словник української мови Грінченка