притулисько

ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст., ЗАБІ́Г заст., ПРИТУ́ЛИСЬКО діал., ПРИ́ВІД діал., ПРИТИ́Н діал., ПРИ́ШИБ діал. Четвертий день я лежу в полковому лазареті — останньому притулку гнаних і невиспаних.. страдників з голими мізками (Ю. Андрухович); І лишилася з Тересем тільки сестра й дочка Іринка. Юнаки обрали його дім своїм пристановищем (Т. Масенко); (Гайворон:) Поїдеш? (Курінний:) Тут мені робити нічого... (Гайворон:) Знову будеш шукати якоїсь пристані? (М. Зарудний); Хай іншим тихі пристані й причали У снах ввижаються,- а Ви ніде Легкого не шукаєте спокою (М. Рильський); І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Т. Шевченко); За Бахчисараєм є християнське село Мангуш, може, там знайдеш собі пристановисько (Р. Іваничук); — Ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок — візьму учня (Ф. Бурлака); Він вайлуватий, не дуже говіркий, хоч іноді різкий на слово, безтямно закоханий в ліси і в книги, молодий аспірант, якому пророчили тиху наукову обитель (С. Журахович); А як поставимо хату, то все-таки буде хоч абияке прихилище (Словник Б. Грінченка); Один доброзичливий дядько підхопив його одного разу, самотнього, посадовив на воза й довіз аж до міста. — Оце, хлопче, тут тобі станція,- сказав він до Альоші. — Приют (І. Микитенко); Мала (дівчина) з якихось причин втратила дах над головою і тепер шукає собі притулиська на ніч (Ірина Вільде); — Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (І. Нечуй-Левицький); Смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо нема для неї притину на землі (О. Стороженко); Була вже ніч, а він, голодний і без грошей, не знав, куди податись, де знайти собі пришиб, хоч гинь (переклад М. Лукаша). — Пор. 2. житло́.