приходець
ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Загребельний); Дорожній комендант.. зміряв прибулих з ніг до голови (П. Автомонов); Звівши голови, з подивом дивляться пінгвіни на небачених пришельців (О. Довженко); Земля його батьків і дідів, таємнича і загрозлива для небажаних прихідців, лежала за летючими дощовими пасмугами (П. Загребельний); — Бояри стануть служебниками варязьких гриднів Свена та нових приходнів з півночі (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приходець — прихо́дець іменник чоловічого роду, істота той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь рідко Орфографічний словник української мови
- приходець — див. подорожній Словник синонімів Вусика
- приходець — див. прихідець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приходець — ПРИХО́ДЕЦЬ див. прихі́дець. Словник української мови у 20 томах
- приходець — ПРИХО́ДЕЦЬ див. прихі́дець. Словник української мови в 11 томах