прицмокнути
ЦМО́КАТИ розм. (губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення тощо), ПРИЦМО́КУВАТИ розм., ЦМА́КАТИ розм., ПРИЦМА́КУВАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм. — Док.: цмо́кнути, прицмо́кнути, цма́кнути, чмо́кнути. Товариство аж цмокало та ахкало в запалі (П. Козланюк); Микула почав розповідати свої пригоди. Дзерон тільки прицмокував з дива (О. Маковей); — Мамо! чого це ви акаєте та цмакаєте? Ви щось думаєте? (І. Нечуй-Левицький); Навіть Панас Кандзюба смачно чмока губами: — Озуть би тебе в постоли... (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прицмокнути — прицмо́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прицмокнути — див. прицмокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прицмокнути — ПРИЦМО́КНУТИ див. прицмо́кувати. Словник української мови у 20 томах
- прицмокнути — ПРИЦМО́КНУТИ див. прицмо́кувати. Словник української мови в 11 томах
- прицмокнути — Прицмокнути см. прицмокувати. Словник української мови Грінченка