причащатися

ПРИГОЩА́ТИСЯ (ПРИГО́ЩУВАТИСЯ) (споживати те, чим частують, при зустрічі, в гостях і т. ін.), ЧАСТУВА́ТИСЯ, УГОЩА́ТИСЯ (ВГОЩА́ТИСЯ) розм., ГОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИЧАЩА́ТИСЯ жарт., ПО́ШТУВАТИСЯ діал.; ГОСТЮВА́ТИСЯ діал.; МОГОРИЧУВА́ТИ (пити могорич). — Док.: пригости́тися, почастува́тися, угости́тися (вгости́тися), призво́литися, причасти́тися, попо́штуватися, уконтентува́тися (вконтентува́тися) заст. помогоричити, помогоричува́ти. Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало); — З Новим роком, панове товариство! — проголосив він, взявши свого келиха й піднесши його догори, — прошу частуватися (О. Досвітній); Серед тих, що вгощалися динями, особливим апетитом відзначався здоровий кругловидий паруб'яга (О. Гончар); Коваль горівки, хліба вніс, їдять, гостяться... (І. Франко); Господиня, немолода жінка, мовчки подавала на стіл страву, іноді тільки припрохуючи гостей призволятись (Б. Грінченко); Рятував мене од них (мишей) рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика (Л. Первомайський); — А ви, Денисе Степановичу, поштуйтесь (Д. Бедзик); Був один пан у гостях і добре там гостювався, їв усякі страви і пив усякі вина (збірник "Україна сміється").

ПРИЛУЧА́ТИСЯ (починати брати участь у дії, яка виконується іншими, у розпочатій ким-небудь справі тощо), ПРИЧИНЯ́ТИСЯ, ПРИЧАЩА́ТИСЯ розм. — Док.: прилучи́тися, причини́тися, причасти́тися. Гей, брати! Поки не пізно, Прилучаймось враз до праці (П. Грабовський); — Як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк); Зараз маленький Юра мав причаститися до найкращих розкошів людського життя! (Ю. Смолич).

ПРИЧАЩА́ТИСЯ (приймати причастя у християнському обряді), ЗАПРИЧАЩА́ТИСЯ розм., САКРАМЕНТУВА́ТИСЯ зах. — Док.: причасти́тися, запричасти́тися. У Києві великому Всіх святих благала (Ярина); У Межигорського Спаса Тричі причащалась (Т. Шевченко); Баба Палажка простояла службу, запричастилась і повела бабів з церкви (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причащатися — причаща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причащатися — Приймати причастя; (до чого) П. ПРИЄДНУВАТИСЯ, п. підпрягатися; дк. ПРИЧАСТИТИСЯ, запричаститися. Словник синонімів Караванського
  3. причащатися — 1. Приймати Таїнство Причастя; 2. Споживати Святі Дари під час Таїнства Причастя; приймати причастя; ходити до причастя; рідко сакраментуватися Словник церковно-обрядової термінології
  4. причащатися — див. їсти; пиячити Словник синонімів Вусика
  5. причащатися — -аюся, -аєшся, недок., причаститися, -ащуся, -астишся, док. 1》 Брати участь у християнському обряді причастя, приймати причастя. || жарт. Те саме, що пригощатися 1). 2》 до чого, чому, перен. Ставати причетним до чого-небудь; прилучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. причащатися — ПРИЧАЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЧАСТИ́ТИСЯ, ащу́ся, асти́шся, док. 1. Брати участь у таїнстві причастя, приймати причастя. Вже скільки раз я сповідалась і причащалась, і постилась, і молилась, нічого не помагає (І. Словник української мови у 20 томах
  7. причащатися — причаща́тися ірон., знев. пиячити (Лучук) (ср)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. причащатися — ПРИЧАЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЧАСТИ́ТИСЯ, ащу́ся, асти́шся, док. 1. Брати участь у християнському обряді причастя, приймати причастя. Вже скільки раз я сповідалась і причащалась, і пестилась, і молилась, нічого не помагає (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. причащатися — Причащатися, -щаюся, -єшся гл. Причащаться. Словник української мови Грінченка