1. Словник синонімів української мови

причет

ПО́ЧЕТ (ті, хто супроводжує високопоставлену особу, воєначальника, керівника високого рангу), ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) ірон., СВИ́ТА заст. Решта були дворові слуги й почет Хмельницького. Частина їх їхала на конях, частина — за погоничів на санях (П. Панч); І шапочку мужик знімає, Як флаг побачить; значить, пан У себе з причетом гуляють (Т. Шевченко); За хвилю прибув на місце капітан у товаристві кількох офіцерів, далі генерал зі своєю свитою (І. Франко).

ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) (служителі культу при окремій церкві), КЛІР. Лесь Якубенко підмовив церковний причет піти на пораду до отця Вікентія (М. Стельмах); В просторій залі їх чекали вже столи з наїдками та церковний причт (Ф. Бурлака); Блукав (Турчиновський), співав на розмаїті гласи, Втішав дяків і католицький клір (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причет — при́чет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. причет — Клір; (царя) почет; П. оточення. Словник синонімів Караванського
  3. причет — І заст. причт Священно- та церковнослужителі одного храму; клир Словник церковно-обрядової термінології
  4. причет — причт, -у, ч. 1》 Служителі культу при окремій православній церкві. 2》 перен., жарт. Особи, які супроводжують кого-небудь; почет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. причет — ПРИ́ЧЕТ, ПРИЧТ, у, ч. 1. Служителі культу при окремій церкві. Отець Василь ще раз скропив козаків, ще раз поблагав на воїнство чесне благословення у Ґоспода і з причетом вернувся журно до церкви (М. Словник української мови у 20 томах
  6. причет — ПРИ́ЧЕТ, ПРИЧТ, у, ч. 1. Служителі культу при окремій православній церкві. Отець Василь ще раз скропив козаків, ще раз поблагав на воїнство чесне благословення у господа і з причетом вернувся журно до церкви (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
  7. причет — Причет, -та и -ту м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Словник української мови Грінченка