причетність

ВІДНО́ШЕННЯ до кого, чого (пов'язаність кого-, чого-небудь із кимось, чимось), СТОСУ́НОК, ПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ЗВ'ЯЗО́К із ким, чим. Їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Яновський); Праця чоловіка є в простім стосунку до сили, то є, чим більша праця, тим більшої сили треба до неї (В. Стефаник); Військова сумка.. та револьвер.. свідчили про мою причетність до війська (П. Колесник); Не було сумніву, що ця пальба має якийсь прямий зв'язок із затримкою полку (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причетність — приче́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. причетність — -ності, ж., до кого – чого. Абстр. ім. до причетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причетність — ПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності, ж., до кого – чого. Абстр. ім. до приче́тний. Галинці було заборонено говорити поки що про загін свого батька і про свою причетність до того загону (В. Земляк); Військова сумка .. та револьвер .. свідчили про мою причетність до війська (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  4. причетність — Приче́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. причетність — ПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності, ж., до кого — чого. Абстр. ім. до приче́тний. Галинці було заборонено говорити поки що про загін свого батька і про свою причетність до того загону (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 59); В. І. Словник української мови в 11 томах